Пам’яті Василя.
Василь, завзятим був актором,
Й вогненним полум’ям з мужчин.
На сцені він не грав, він більше жив,
Напутником в театрі він молоді служив.
Ми пам’ятаєм, які жагучі пристрасті
На сцені розгорялись. В своїх героїв,
Він перевтілюватись міг, у геть усіх,
З натхненням зірки на сцені він творив.
Якою жвавою ходою він пройшов,
Метеоритовим дощем мов, землю,
Слідом за собою рясно окропив,
Незліченим скарбом він сіяв, певно.
Жадаючи «зіркового падіння» покоління,
Він вчив, виховував, він тренував й любив.
Відверто ми тебе кохаєм, ми також пам’ятаєм,
Твою яскраву творчість і життя, яке ти так любив.
21:22
17.09.2019 Людмила Прохорова