Почитайте лучшие другие мои стихи, нормальные.
Нажаль я знаю смак війни
з людьми, їх дія не вража,
багато раз уже вони
у спину тиснули ножа.
І скільки раз до них ішов -
отримав тільки біль і рану,
нічого більше на знайшов,
тим паче вірную кохану.
І знов туди, і знову біль,
і сердце наче із вугіль,
і знову з небом візаві -
лежу побитий у крові.
Я у крові давно навчився
забути мрії, світла зов,
бо я до того долучився -
де не з,являєтся любов.
І знову - синяя лоза -
нещастя б,є мене гроза,
я це давно собі призначив -
та раптом...я тебе побачив.
***
Давно відкинув я усі вагання,
повторюю собі і знов и знов -
що я любитиму тебе, моє кохання,
поки по тілу бігатиме кров.
Тебе я бачу посеред людей,
і зачіску твою, чудову, чайну,
краса серед приреченних Помпей -
утричі красивіша за звичайну.
Поки до рук приєднані долоні,
нестиму твоє фото як вінок,
триматиму тебе, краса, у лоні
своїх віршів, і стомленних думок.
Ти апогей вселенської краси,
та запитають у мене гіпербореї -
чи ти життя за неї віддаси?
...а я і року не віддам за неї.