Я лежу на траві...
Мені більше нічого не треба
Серед літа ночей,
Серед вечора скошених трав.
Я лежу на траві
І, здається, колишеться небо
І шепоче земля:
-Ти ніколи ось так не кохав!
Боже милий, мені
Не забракло ні сили, ні пісні,
Лиш сумління душі,
Лише трепет й безсоння розлук!..
Я лежав би й лежав,
Але кличуть: "Година вже пізня!
Йди вечеряти! (Сміх)
Заблукав десь щасливий твій друг!
Я лежу на траві,
Чую - йдеш! Я чекаю на тебе...
І збентежена ти...
Спопеляюча величі мить!
Я не можу збагнуть цього щастя,
Ти кажеш: "Й не треба!.."
І вже двоє - удвох...
...і вже ранок засвітить блакить...