Жонглюєм часто словом "Батьківщина"
Ми взагалі жонглюємо словами.
Насправді,- що у слові цім? Країна?
Батьки, родИна, рідний дім, ми з вами?
Та все це рАзом. Тільки трохи більше.
Це ж тільки слово. Є й ще почуття.
"Здаля любити Україну ліпше..."-
Так кажуть. Та це шлях у небуття.
Щоб не кривити сепцем і душею,
Зізнаємося світу і собі,-
Любити Батьківщину - жити нею,
В країні рідній, на своїй землі.
Любити всю - від заходу до сходу.
Не тільки зорі, гори та лани...
Любити щиро, не комусь в угоду,
З укладом різним, різними людьми.
Не голосно любити, не на площах.
Любити тихо - ділом, а не криком.
Робити так, щоб нам жилося краще.
Любити працею та розумом,-не лихом.
І не шукати між людьми різниці,
Та на своїх й чужинців не ділити.
Шукати спільне, й вЕрнеться сторицею.
Та поважати всіх і дружньо жити.
Прадавня мудрість каже - поодинці
Так легко нас зламати. Тож тримаймось
РазОм, соборно. Ми ж бо українці!
За Україну та за мир єднаймось!