Стань моим

Стань моїм небом,
необмежним обрїєм
стань моїм.
Стань моїм краєм,
невимовним словом
стань моїм.

Відпусти мене,
не тримай мене.
Я піду, і лиш іноді
повертатимусь.
Повертатимусь,
щоб піти.

Стань мені пам’ятью,
перехрестям світів
стань моїм.
Я тебе любитиму
з відстані.
І пам’ятатиму
іноді.

В очі твої заглядатиму,
і ніколи тебе
не впізнаю вже.
Чужі ми з тобою
змалечку,
Пусті всі слова
і зайві навички.

Ми чужі
і рідніше не станемо.

Ти наснись мені,
якщо холодно –
обійми мене,
як в останній раз,
я прощатимусь
словами невимовними,
і поступово забуватиму
хоч іноді
тебе згадувати.

***

© Соболева Марина
Киев. 2016


Рецензии