Сиділа мріяла закохана в дощі,
Ховала в небо хмаро-сиву просинь,
Хоча її ніхто чомусь не просить -
Ця осінь ...і її плакучо-ніжне ностальжі...
Сиділа марила, кохала і зітхала
Що в літа мало викрала ключів -
Тих днів, про ночі ти мовчи!..
Розкутий ранок... і помада ала
Твій небокрай цілує. Закричи
Лелечим клекотом. Зірви лиш покривало
Зненацька зелені беріз...
Облиш...
Вони давно уже тебе чекали...
Вони кохають сум тих щирих сліз.
Сорочку до світанку полоскала
Із мрій і спогадів. Щоб в тренді золотім
Свій подіум алей ми протоптали,
Фанфари шелесту в обійми пригортали
Свій "Оскар". І - овації вітрів!
Пройти цю осінь по життю і бездоріжжю
Думок, що ще у мрії не вплелись.
Я просто дівчинкою в осені колись
Своє натхнення на листочках змалювала,
Щоб не злякати - просто й ніжно...
Осінь - скрізь!..
9.09.18