Вітрин очі прозорі...
Віриш - вірші прозові...
Відлуння бачене знову:
Я серед міста , ти - серед любові...
Зачекай...
Зупини мене мить ,
Коли ми - лиш навстріч
Крізь лабіринт протиріч,
І ніщо не болить!
Я цілую цей рай
Крізь розплавлене скло,
Було.
Почуттями спалю,
Люблю, і нехай...
Люблю.
Вітринами,
Вітри - не ми,
Вірвись на мить,
Сонце глянцевих облич...
Візьми
Це місто у обійми!
28.08.18