Св тло

Игорь Степанович Шевчук
        Світло
        Поема





1

Від Світло-Бога —
Відблиск є в мені!
Любов і радість! Радість!
Радість — від правди,
Радість в пізнанні!
Великої і світлої оази.
Радість охоплює всіх разом!
В світлі нема брехні,
Любов передається як тепло
                в мені!
Хто без брехні?
То думали про Бога ви
                чи ні?


Від сонця є і відблиск
у вікні!
І, дивлячись на сонце, —
                не брехніть! —
І, дивлячись на Світло, —
                не змигніть! —
Щоб світло більш відкрилось і мені...


Світло і в світі,
                що в вікні,
Світло і вище, що в мені —
Христос Любов і Світло!!
Вічність в дні.


 
2

І ви у відблиску —
як я.
Ви в Богові:
ви в силі Духу,
не менше, що те чули вухом,
ви вчіться від діянь.
Не від людей.
І їх спонук.
І — перший цей прекрасний Духа звук...
Страсті терпіть...
родити слово...
слово з хреста
незнане, випадкове!
Христу повірте! Бо свічуся ж
я:
Закон духовний в Дусі
вічно й нині —
діянням Духа родження християнина!..


Давид, той каже:
чи я учився — у людини??
Господь — Бог добрий:
«Вкладу в їх розум,
Напишу на їх серцях».
Боже й здійснювалось! —
Сила Божа здійснюється ця!!
Отче, Духа Сина більше хай оця...
Сила Божа!
Сила Божа переможе!!


3

Як слава Божа
променем торкає!
Хвилини раю...
Сяйво, мить із раю.
І не радіє — хто блукає.
І хто в омані — той не має
любові й радості.


Та добре, як чекає
з дитинства раю,
що на мить буває!..
Та святість —
душі струни зачіпає...
блаженний, це є Дух,
Дух на природі грає!


4

Словом кожним,
Що виходить
З вуст Божих —
Стань майбутнім!
В Духовій суті!


Чи обдертись?
В чин, що над смертю?


Чи спитає один,
може — кожен:
«Хочеш збачить себе
В світлі вищому,
Божому?»
Слово — чи ти? — скаже: спасибі
тілу, —
можна обпертись...

За смерть любов кріпша?
Кріпша смерті!!

11.03.2016