Патріотами звуть люди
Тих горланивших з трибун.
На них погляд відусюди.
Кожен другий, глянь, шпигун.
Ми героєм називаєм
Вбивцю "ворога" країни.
Не потрібен тут аналіз,
Щоб впізнати ту причину,
За яку героєм кличуть
Ту людину, що вбиває.
Поки тішитись нам нічим,
В наші голови вбивають
Шану до речей знайомих,
Що противні є насправді.
Думки згодних нездорові,
Але ж судять не по правді...
Гумор вчора став протестом,
Зараз – влада, завтра – світ.
Вічной мова є контекстом,
Як Шевченка заповіт.
І нехай людина баче,
Що насправді за вікном.
Це важливіше, тим паче,
Ніж мішатися з лайном.
Доля жарту невідома –
Приведе до правди раптом.
Посміявся зараз вдома –
Завтра сів уже за ґрати.
Мов Езоп митець є кожний,
Бо маскується за ширмой.
Дощ цензур – сигнал тривожний:
Цензор звузить розум ширший.
Наш народ не знає волі:
Кляті ляхи, комуністи,
Вороги до дупи болі
Нам набридли, як садисти!
Жаль, проте, що ворог справжній
В нас самих сидить, керує.
Ти не віриш, бо це важко.
Дійсно це, на жаль, працює.
І немає краще кайфу
Перемоги над тим злом,
Заважавше гіршим life'ом.
Хоч би це лиш був мій сон...
5 листопада 2019 року.