Ти знаєш, мамо, мені так не вистачає
Твоєї посмішки і твоїх ніжних рук,
І лише Бог один про все це знає,
Без тебе не таке усе навкруг.
Я так боялася саме тієї миті,
Коли назавжди покинеш ти мене,
Й тобі приносити я буду квіти,
А час назад, на жаль, не поверне.
Багато так не встигла я сказати,
Не так,а в очі дивлячись твої
Частиночку себе ладна віддати
Аби була ти поруч,на землі.
Але,на жаль,такого не буває
Якщо ми втратили людину на завжди
Її Господь назад не повертає
Немає вороття їй знов сюди...
Кажіть своїм батькам слова любові
Поки вони ще поруч,на землі.
Хто зна коли побачитеся знову
Цінуйте їх поки вони живі.