З Днем народження, Емiлю! Хай щастить!
Оригінал:
Закохався Чорний Ворон,
Та в Голубку Білу,
Звісно, серцю не накажеш,
Якщо прикипіло.
А Голубка покохала
Юного СокОла,
Що кружляв навколо неї,
Цілий день по колу.
Геть забулася сердега,
Що навчала мати -
Ясний погляд, дужі крила,
Як не покохати!
І крилом махнувши білим,
Піднялася в небо...
- Що ж ти робиш Голубонько?!
Не треба... Не трееебааа!!!
Стрепенувся Чорний Ворон,
Кинувся за нею,
Лиш ковзнУла тінь по полю
Жовтою стернею...
А той Сокіл все літає,
По колу... по колу...
І угледівши Голубку
Падає додолу...
Вітер крила роздирає,
Б'є в зболілі груди.
Рветься Ворон взяти вгору...
Що ж то воно буде!..
І на мить закрив від світу
Голубку собою...
Розлетілось чорне пір'я
Понад полем бою...
Та не рівні були сили
В повітрянім герці,
Вирвав Сокіл Воронові
Скривавлене серце!..
Що ж... Боліти вже не буде...
Не сталося дива,
А Голубка хай літає,
Хай буде щаслива...
Еміль Дубров.
Перевод с украинского Светланы Груздевой
Как влюбился Чёрный Ворон
В Белую Голубку.
Ясно, сердцу не прикажешь,
Кто зовётся любкой…
А Голубка полюбила
Сокола, не друга,
Что вокруг неё кружился
Целый день по кругу.
Позабыла в раз бедняга,
Мать чему учила:
Как в такого не влюбиться:
Ясный взгляд и крыла?..
И крылом взмахнула белым,
Поднимаясь в небо…
Что ж ты делаешь, Голубка,
Горю на потребу?!
Встрепенулся Чёрный Ворон,
Кинулся за нею –
Лишь скользнула тень по полю
Жёлтою стернёю…
А тот Сокол всё летает,
Всё кружит кругами…
Заприметил он Голубку –
Вниз летит, как камень.
Ветер крылья раздирает,
Изболелись груди.
А наперерез и Ворон…
Что-то нынче будет!..
И на миг закрыл от света
Милую собою…
Перья чёрные взметнулись
По-над полем боя…
Только силы-то не равны
В том воздушном герце:
Сокол вырвал у героя,
Окровавив, сердце…
Что ж…Болеть уже не станет…
Не случилось чуда…
А Голубка пусть летает,
Пусть счастливой будет…
04.02.2020
Аватар из Инета