(Фантазії, дивлячись на фото, - й не до іронії)
То й що ж то на гілках, отам, вгорі? -
Яка зима - такі і снігурі! -
Глобальне потепління, й це турбує,
З Землею негаразди, й вже ж давно,
А люди ризикують все одно, -
Планета допомоги потребує.
Це ж кури та на дереві, - зима ж!
Ой, зовсім неприродній антураж
Цієї пори року, - якось лячно,
Земля сигнал той, SОS, скіль подає,
Терпіння поки що у неї є,
Та люди таки діють необачно,
Вчиняючи планеті вкотре біль, -
На рани незагоєні, й знов сіль,
Мовляв, все стерпить, нічого ж страшного,
Вирішує в наш час все гаманець,
Але й терпінню настає кінець, -
В пророцтвах тих немає, тож, смішного.
А дід Мороз, Снігурка - що вони?
Така зима не з їхньої вини,
Самі ж від того, звісно, потерпають,
А що Господь? - То Він мовчить, - невже ж?
Терпіння Боже має - таки меж,
А деякі ж хапають та хапають,
Ото ж - бо, ненажерливість людська,
То й з кліматом тепер біда така,
То й кури на деревах, - хтось регоче,
А дехто б'є на сполох, навпаки, -
Залежні всі від Божої руки,
Але чи Він допомогти захоче?
Цирульник Андрій