Я - Людина
Життя – таке незрозуміле…
Коли злетиш? Коли впадеш?
В майбутнє плентаюсь несміло,
Хоча ціну собі я теж
І знаю, й не віддамсь на кпини,
Бо голос внутрішній кричить,
Душа бунтує: «Я – Людина!»
То ж душу словом не печіть!
Моє життя чогось та варте, -
Комусь тепло своє віддам,
Бо, звісно ж, і маленька карта
За гри фінал відповіда.
Березень 2019 р.