Мне приснилась опять Новобелица
И на улице Солнечной дом,
Где весной цвет вишнёвый метелится
За моим одиноким окном.
Где на лавочке вечером поздним
Мама долго с соседкой сидит,
Где ночами подолгу над пожней
И за соснами бакен горит.
Мне приснилось: рассвет занимается,
За рекой соловьи в лозняках.
Я поеду домой… Там туманится
Над большими берёзами шлях.
Там пасутся за хатами кони,
Там синеют во ржи васильки,
На гуляньях там хрипнут гармони
И спиваются мужики…
<...>
Там заря над заснеженным полем
На полнеба горит за селом.
Сны мои отзываются болью,
Боль моя отзывается сном.
Перевод с белорусского
Мiхась Башлакоў
Навабеліца
Мне прыснілася зноў Навабеліца
І на вуліцы Сонечнай дом,
Дзе вясной цвет вішнёвы мяцеліцца
За маім адзінокім акном.
Дзе на лавачцы вечарам познім
Маці доўга з суседкай сядзіць,
Дзе апоўначы поўня над пожняй
І за соснамі бакен гарыць.
Мне прыснілася ціхая раніца,
За ракой салаўі ў лазняках.
Я паеду дамоў... Там туманіцца
Пад старымі бярозамі шлях.
Там за хатамі пасвяцца коні,
Там у жыце цвітуць васількі.
На гулянках там хрыпнуць гармоні,
І співаюцца мужыкі...
Там гарачыя спелыя дзеўкі:
Млеюць грудзі тугой цецівой,
Нібы стрэлы, саскі пад сукенкай,
Ружаватыя над белізной...
Там зара над заснежаным полем
На паўнеба гарыць за сялом.
І мой сон адклікаецца болем,
І мой боль адклікаецца сном...