Перевод с украинского
Оригинал:
Це ти? Це ти. Спасибі... Я журюсь.
Проходь. Сідай. У дні оці і ночі
Вчорашніми очима я дивлюсь
В твої сьогоднішні передвечірні очі.
Чим ти збентежена?.. Оце я тут живу.
Отут я видумав себе й тебе для тебе.
Отут я серце виняньчив для неба,
Не знаючи тоді, що небом назову.
Тепер послухай: з нашого жалю
Тепер залишились одні слабкі півзвуки.
Любові нашої обличчя не люблю.
Її обличчя - то обличчя муки...
Кажу ж, кажу ж у звітреному сні
У зимі, в осені, у літі, у весні:
Весною, літом, восени, зимою
Дві білих пісні рук твоїх зі мною.
Ти - ранок мій, ти - південь мій і вечір.
Ти - ніч моя... Хоч все на світі - втеча!
Перевод Инны Гавриловой
Ты ль это?..Ты!..Спасибо...Я грущу.
Входи.Садись.В дни эти , в эти ночи
Вчерашними глазами я ищу
Передвечерние твои сегодня очи.
Чем ты встревожена?..Вот здесь я и живу.
Вот здесь придумал нас я для тебя, как небыль.
Вот здесь я сердце вынянчил для неба,
Не знал ещё тогда, что небом назову.
Послушай, - с сожаленьем говорю:
-Нас нет. Бессильными остались полузвуки.
Любови нашей лика не люблю.
Её лицо - лицо вселенской муки...
Твержу себе я в неспокойном сне,
В зиме и в осени, и в лете , и в весне:
Весною, летом, осенью, зимою
Две белых песни рук твоих со мною.
Ты - мой рассвет, ты -полдень, вечер светлый,
Ты - ночь моя...Увы, пройдёт и это!
05.02.2020г.