Хіба існує в світі така сила,
щоби менЕ від Бога відлучила;
щоби від Нього дУшу від'єднала,
щоб сЕрця я ЙомУ не відчиняла?
Нема такої сили й буть не може!
Цілком Ти мною володієш, Боже!
Усе моє єство Тобі належить!
За мною з неба ТвОє око стежить!
Опікуєшся долею моєю
і дУшу бережеш, немов лілею;
а я лелію слух Твій молитвАми;
як в Батька й дОньки є зв'язок між нами.
Лишень поскаржуся, Ти пожалієш;
лиш занедужу, від хвороби зцілиш;
прошу поради - знАки посилаєш...
Усе (аж до дрібниць!) про мЕне знаєш!
Всі слабкості миттєві, коливання
прощаєш, час даєш для навертання
і не зрікаєшся менЕ, Могутній.
На кожнім кроці у житті - присутній!
Моя подяка щира - віра в ТЕбе!
СтоЮ перед Тобою просто неба
і, звівши рУки догори, співаю
осанну, що ТебЕ у серці маю!
Що поруч - Всесвіт, створений Тобою
з такою (вище розуму!) любов'ю...
Щоб на судьбу дармА не нарікати,
потрібно Бога біля сЕбе мати!
02/02/2020/