Не здіймаємось на дахи,
І без діла лежать мечі.
Нас не кличуть давно птахи -
Полетіти світ за очі.
Хто з обрізаними крильми,
З неслухняними хто дітьми.
Хто не вибрався із пітьми
Поголосів поміж людьми.
Проводжають нас до дверей,
Не пускають на свій поріг.
Серед мертвих в душі ідей
Зрозуміло, що вже не встиг:
Хто вдихнути весну грудьми,
Хто умити плече слізьми,
Доспівати в церквах псалми -
Якщо Богу потрібні ми.
Тільки доля сміється з тих,
Хто її ошукав не раз.
Без дарів ідемо святих.
Ми не встигли - скінчився час.