Не пишеться? Та ні, зовсім не так,
Лежу собі у ліжечку мрійливо,
І перед себе бачу: мій козак...
Вклоняюся йому я шанобливо!
Ой, як чекала!.. Дочекалася, агов,
Вся загорілася... А щічки, як жоржини...
Розхвилювалася, горить неначе кров,
Ось доторкнувся... Ті вуста - маслини!
Ой, мрії ці жіночі!.. Серце жде,
То я діждусь, надію в собі маю,
Прийде щаслива днина, так, прийде,
Кохання наше... Я про нього дбаю!
То ж знову в мрію: дотик запальний,
Ті руки найгарячіші на тілі...
Один єдиний погляд, не земний,
Діждалися того, чого хотіли!..
Припали... Та яка ж то смакота
Любитися, кохатися взаємно!..
Вся відійшла від серця самота
І в голові думки лише приємні!
08.02.2020