Серед степу - гора зненацька,
Поруч баби кам'яні стоять.
Фантастична ця місцина і прекрасна,
Від якої віє благодать.
Від каміння йде тепло ласкаве,
Подолать його - мов крила є!..
Різьблення і знаки - все цікаве.
Відчуваєш серцем - це твоє...
В гротах хочеться надовго залишитись,
Як перина цей дрібний пісок.
"Десь тут мої предки мали жити"-
Внутрішній лунає голосок.
Сили і наснаги набираємо.
Легко - так цю гору перейти.
Десь з вершини вниз - ми помічаємо
Річечку. А де їй ще текти?!
Річка ця немов тече із казки,
Назва їй - Молочная ріка...
Це до нас Минувшина прекрасна
Рученьки підтримки простяга.