Прощавай, мила, прощавай!
Я піду за далекий обрій,
в далеку землю
де заходить небокрай.
Де кінчаються турботи;
де нема пітьми і світла;
де вже перероблені усі роботи...
Прощавай і памятай:
Чого б не сказано
і чого б не додано було,
і чого б ти не зробила,-
все не важливо.
і як би не любила
чи не любила б зовсім
все є можливе неможливим ...
Що є важлива лише одна на світі річ
сама, якою стала ти - Любов.
У цю казкову,
надзвичайну ніч