Неначе зоряне шатро
Нависло знову наді мною,
Воно над красенем Дністром
І над Говерлою горою.
Розкинулось воно давно
І манить чарами-зірками,
Таке безкрає полотно…
Торкнутись хочу я руками.
Воно високо, десь вгорі,
Його дістатись я не в силі.
Його світлина і в Дніпрі,
Її гойдають ніжно хвилі.
Під тим шатром щаслива я,
Дивлюсь на нього я щоночі.
У нього й пісня є своя,
І сни про нього теж пророчі.
09.02.2020.