||||
"Степане, не треба, кому кажу не треба! Стьопа, не нада, прошу тебе не нада, ну. Стьопа... Стьопа-Опа, Стьопа-Опа"
З підліткового анекдота.
Степан Ількович, він же СтІл, він же Долото, він же Степ, він же Стьопа-Опа, він же майор Хортовенко потрапив в зону турбулентності. Вчорашня спішна евакуація зі спальні любої Емочки (добре що не перетнулися разом з Інкою з Аркадієм Борисовичем, цим святим чоловіком) була лише прелюдією до ранкових подій.
Ні світ, ні зоря викликали на труп. На терасі власного дому опів на шосту, в кріслі качалці знайшли тіло знаної в місті людини, колишнього першого секретаря Житомирського обкому партії Гуренка. Судмедексперт встановив, що його вбили єдиним пострілом в лоба приблизно об одинадцятій ночі. Постріла ніхто не чув. Видно стріляли зі снайперської гвинтівки з глушником. Працював профі. Замовне вбивство. Твою ж ти мать!
Таке життя, така селяві. Вийшов чоловік на терасу зі спальні покурити, вмстився у крісло-качалку, а тут бац і прилетіло. Хто ж тебе замовив, товаришу Гуренко?
Степан Ількович запустив тонкі піаністичні пальці в цупкі ледь посивілі кучері.Став згадувати вчорашній конфуз. Добре, що Іннуся почула, як у ванній почала дзюрчати вода. Спершу подумав, що то повернулася Емма. Виглянув у коридор. Зауважив валізу і футляр АБ. Від серця трохи відлягло. Швидко вбралися. Майор Хортовенко професійними рухами прибрав постіль. Навшпиньки вишли. Вода вже не дзюрчала у ванній. Степан прислухався. Тонкий слух уловив плюскіт води, а тонкий нюх похощі хереса. Тихесенько закрили двері. Здимили. Слава тобі, боже!
"О, панно Інно, панно Інно, яка ж ти, сучко, златодзвінна" - подумки продекламував Стьопа-Опа. Гадаєте, що в слідаки потрапляють одні лише психопати? Там різні є люди. Трапляються в ній навіть такі естети, як колишній студент-філолог першого випуску Могилянки Степко Хортовенко.
Телефон стояв на зарядці. Від шквалу дзвінків вже сів акумулятор. Вся колишня партноменклатурна рать хотіла знати, як іде розслідування вбивства їх партайгеноссе. Тіло ще на розтині, тупі байстрюки. Яке розслідування. Шльопнув профі.Висяк. Яке розслідування?
Знову задзвонив сотовий. Майор неквапно піднявся. Підійшов. На дисплеї висвітився номер Емми.
- Стефан,псяв крев, це що курва таке? - почувся розгніваний голос Емми.
- Що саме, Емцю?
- Яка я тобі Емця? Ти з глузду з'їхав? Вже курв трахаєш в моїй постелі?
- Який курв? Ти про що? - СтІл звучав, як втілення невинності.
- Стефан, ти - труп!
Емма відбила дзвінок. Степан Ількович підійшов до сейфа, взів звідтіля пляшку недопитого віскі, налив півсклянки і неквапно став пити.
|||
© Copyright: Валентин Лученко, 2020