у своїй життєвій простоті
іншість
чи щось хороше
коли роблять лише тому
що можуть робити
у пошуках визначення нормальності
проходити лабіринтом
разом із Елджерноном
крізь стіни
із дивних та інакших
множинних особистостей
Біллі Міллігана
які мають себе за людей
коли хочеться просто мовчати
розпізнаючи факт існування
як оксамитову класику
спілкуватися мовчки і мовчати говорячи
у магічному реалізмі
все витворене нами
у цілковитій темряві
із розплющеними очима
із теплого несвітла
та купи холодних дрібних часток
начебто матерії
постають міфи індіанців
та наслідок виникаючий раніше за причину
речі теж живі
казав Мелькіадес
Сонце
Земля
вода
вогонь
туман
і кожна тварина
все це
люди
але в інакшій сорочці
так би висловився Дерсу Узала
занурюючись у лиман реальностей
інтелектуальних закутків Великої риби
рухатись до первинних витоків
химерних метаморфоз та метафізики життєвих просторів
в усвідомлених сновидіннях
у світі магії в якому я існую
де кожен крок відміряний та осмислений
реальність починає хитатися
одноманітно
повертатися до найглибшого коріння
а ти кожну секунду знаєш
що робиш
попри невідомість наступної миті
хай магія буде
нехай магія буде
сон і реальність
то лиш частка сплетіння
тож заходь у гості
або ж і жити