***

Людмила Савицкая 2
Ти опануй себе спочатку
і сумніву на крихту,
ти в собі не залишай...
життя,
таке жорстоке  і таке чудове
лише тобі його самому визначать...
і щоб тобі не говорили...
як боляче від цього не було...
лише одне собі затям,
нехай живе надія,
а також, крила
з якими в небесах парить,
чи в зодню поринать...