Колись, на вулиці одній
Дурний собака жив .
Чого не знаю, і чому
Він транспорт не любив.
Коли побачить самокат,
Велосипед , трамвай,
Біжить, аж курява стовпом
Піднявши страшний лай
Та якось шляхом у ночі
Проїхав самоскид,
Підняв на ноги гавкуна,
І той чкурнув у слід
Пес дуже довго біг, за ним
Та ось з останніх сил
Він наздогнав той самоскид,
І шину укусив
Не бачив далі , що було
Не знаю я того.
Та більше я про того пса,
Не чув, аж нічого.
А висновок цього вірша
Такий собі простий.
Спокійно сили розрахуй.
Не бігай що дурний.