Чому з тобою ми не стрілися раніш?
Коли була невтомлена душею?
Тоді б я написала свій найкращий вірш,
НазвАла би ім"ям твоїм гілею.
Я б прихилила тобі небо до землі,
Заколихала лагідно піснями.
Я б так кохала, як ніхто в житті не міг,
До ніг схиляла б шовковисті трави.
Подарувала б найсильніших два крила,
Навчила би на них увись злітати,
Поряд с тобою я б веселкою цвіла,
Спроможною весь Всесвіт уквітчати.