З роботи прийшов віслюк до хати.
Тихенько подивився навкруги.
За дверима кума чоботи стоять великі.
А де сам кум , питає віслюк?
Віслиця в спальню не пускає.
Багато каже, накопилось хламу.
Та цілий день, все прибираю.
Та спокою не маю.
Від тебе жалю не знайду.
Сусіди дали йому звістку.
Що шашні з кумом , віслиця круте.
Але ж він повісив вуха.
Та жінці довіряв.
Працуй віслюк, мій чоловіче.
А я поїду на Канари.
Бо маю право.
На тебе цілий рік працюю.
Не забувай! Та шубу норкову купляй.
Зажурено віслиця чорні брови підняла…
Та жалібно сказала: Невзмозі працювати.
Ноги, руки болять, треба лікувати.
Поїхати на курорт, бажання маю.
Нікчема віслюк слухав її, слухав.
Нарешті тихо обізвався.
Ти коли, вже жінка, підеш працювати!
Та кажу тобі, я захворіла.
Мене треба лікувати.
Чоловік працує, кум як тут, в них у хаті.
Кума кумцю сто вже наливає.
Солодощами пригощає.
Обцілує милого свого.
Та колись прийде віслюк дурненький.
Розлючено жінці зрубає голівку .
Кумця прошолигу враз поб’є.
Всім він скаже слова мудрі.
Вірні будьте чоловіки жінкам.
А жінки чоловікам.
Не грайтесь з вогнем.
Бо голівонька враз, та спаде.