Прощай

Вика Кидик
Колись тобі писала про кохання,
І вірила у те, що ти є тільки мій,
Але одного разу, пішов від мене,
Сказав, що розлюбив і інша в твоїй голові.

Так, я плакала і убивалась, мов мала,
Але собі пообіцяла, що не здамся,
Та несподівано про мене ти згадав,
І попросив у мене свого пробачення.

Пробачила, але більше не кохаю,
Та і зараз для мене ти чужий,
Поспілкуватися і обсудити деякі деталі,
Повір, я залюбки це зроблю, бо я - не ти.

Та щось роби, а не жалійся,
Це написав мені в кінці,
Але нічого ти не знаєш, і просто замовчи.

Зараз іншого кохаю, і дякую тобі за той урок,
І знаєш, я рада, що зараз не з тобою,
Бо коханих не лишають, коли у них щось не то.