В.Володина
Як тобі сповістити
що я жива
ти ще ж не вивчив
синього алфавіту
от
переймаюся…
той раз –
ти зіпсував
тихе моє прощання
із дивним світом
взяв і мене облишив
на півчих дів
чужий бородань…
за руку мене тримав
тричі перехрестившись
так рясно впрів
потім комічно-страдницьки
застогнав
родичі тепло гладили
сніг щоки
я вже хотіла встати…
(аж піп здригнувсь)
ти ж обіцяв
доправити до ріки
через яку невесело
йдуть чомусь
родичі… скільки ж їх було
Боже мій!
добре що в їхній пам’яті
лет один
ти чи злякався сну мого
чи хотів?
щоб цей у перснях дядько
мене вгнівив
швидко я повернулася
знову мла
ти розминусь зі мною
у цім житті ?
я вже тут усі виміри
перейшла
передивилась в очі
та не твої
як тобі сповістити
що я жива
***
Как тебе сообщить,
что я жива
ты ещё не выучил
синий алфавит
вот
волнуюсь...
в прошлый раз -
помешал
моему тихому прощанию
с удивительным миром
взял меня и оставил
на певчих дев
чужой бородач...
за руку меня держал
трижды перехрестившись
так сильно вспрел
потом комично - страдальчески
застонал
родственники тепло гладили
снег на щеке
я уже хотела встать...
(аж поп взрогнул)
ты же обещал
довести до реки
через которую невесело
идут почему-то
родственники...сколько же их было
Боже мой!
Хорошо что в их памяти
течение одно
или ты испугался сна моего
или хотел?
чтобы этот в перстнях дядька
меня разгневил
быстро я возвратилась
опять мгла
ты разминулся со мною
в этой жизни?
я уже тут все измерения
перешла
Пересмотрела в глаза
да не твои
как тебе сообщить,
что я жива?