Відшукую рими , ускладнюю ритми ,
Щоразу по-іншому якось виходить ,
Слова підбираю смачні, колоритні
(Вони і самі мене часто знаходять)
Ні, я не поет,.. та з цікавістю вчуся,
Стараюся вІршами світ розпізнати...
Та часом тихенько ,крізь сльози всміхнуся
І хутко біжу до них душу сховати ...
Коли відчуваю якусь небезпеку,
Що хтось мою віру старається вбити ,
Одразу приходжу до них , як у спеку ,
Цілющими римами серце умити ...
Десь «гострять ножі», десь «калібр підбирають»,
А десь закладаються «міни» ще гірші ...
А зброя , яку найсильнішу я маю -
Мої найбезстрашніші воїни-вІрші !