Оригінал:
Напиши, мій поете, для мене ласкаві слова,
Щоби душу зігріли в холодній, самотній зимі.
Замереж між рядками майбутнього травня дива.
Аквареллю думок намалюй сяйво снів у пітьмі.
Розкажи, що і ночі світанками змінюють біг.
Я повірю тобі, зачарована солодом мрій.
Заховай сірі дні у сліпучий, незайманий сніг.
Розумію, лиш тільки на мить ти у долі моїй.
Хай назавтра розділять нас знову далекі шляхи.
Хай розірвуться всі ниточки, що з'єднали колись.
Та на згадку залишиться ніжність твоєї руки.
І тремтливих рядків чарівна, непідкорена вись.
Ніна 2018.9.12.2019
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Напиши, мой поэт, для меня непростые слова,
Чтоб мне душу согреть в одинокой и долгой зиме.
Заузорятся впрок, как волшебного мая листва,
Акварельная мысль пусть сияньем пробьётся во тьме.
А с рассветом и ночь обратится, поверится, в бег –
И доверюсь тебе, окрылённая хмелем мечты.
Спрячь же серые дни в ослепляющий ласковый снег.
Согревающий миг в горькой жизни моей – это ты.
Пусть назавтра и нас отрезвят на дорогах звонки,
Пусть порвётся уто'к* и в родстве: на кону суета…
Но на память оставь виртуальную нежность руки –
И чарующих строк не покинет меня высота.
Аватар из Инета от Ассоль
* - поперечные нити в ткани