Пізня осінь, сонця мало,
небо сіре, ллють дощі,
але день чарує, вабить,
всі дерева – золоті!
Вся земля листом покрита,
в жовтий колір, розмаїтий…
Вітер листя піднімає
і у зграї їх збирає,
а вони летять, де хочуть,
бешкетують і шепочуть,
то до неба дістають,
то внизу собі снують.
Так вони проводять дні,
аж до білої зими.