Лелека

Виктор Плут
            
        (Білий чорногузе)

                ***


Лелеко – білий чорногузе,
Лети до мене  у наш двір,
З тобой нічого не боюся!
Тобі присвячую свій твір.

Ти принеси мені кохання,
Лише одне на весь мій вік .
На тебе маю сподівання –
Тебе чекаю кожен рік.

Пробач мені...мої бажання
Летять від літа до весни,
Тремтить мій голос від
                крукання,
Що все лунає навкруги.

Лети, лети ти, мій лелеко,
Знайди  собі зелений гай,
Де світла жде тебе смерека,
Щоб зберегти з тобою рай.

Він тільки тут, поглянь
                звисока:
Сміється річенька стрімка,
І хлопці всі біжать здалека
Гуртом, немов після дзвінка.

Вони з усмішками всі просять:
Знайди у їх хатах свій дім,
А їх батьки про себе молять,
Щоб чорногуз продовжив рід.

Лише тоді кружляти будуть,
Свій влучний жарт знесуть
                у двір,
Його ніколи не забудуть,
Де пролунав для них мій твір.

Я ще прийду до вас у гості,
Навчусь кохати так, як ви.
І співом ніжним на помості
Повірю в сонячні зірки.

Потріскай радісно ти дзьобом,
Поклич на завтра теплий день,
Щоб навкруги над світлим
                кругом
Лунав би хор дзвінких пісень.



16.11.2011