Двісті
Переклад Надія Крайнюк
Я у звіті пройшов, як цифри:
Одна двійка і два нулі.
Відречіться від коду шифру,
Зрозумійте, то — я в числі.
Хто в той вечір був у наряді,
СМС-ки писав рідні,
Він не знав, — летить у снаряді,
Той осколок, який — мені.
Бути в звіті рядком не хочу,
Безіменним не хочу буть.
Не за те вмер, щоб хтось охоче
Пив горілку… Вже нас не ждуть.
Не для того підставив тіло,
Жив по правді і не кривив
Я душею, що ввись злетіла,
А не цифри щоб хтось робив.
Люди ми! Не числа з нулями!
Не тіла якісь воскові.
Ми були простими бійцями,
І ще вчора — усі живі.
Коли чуєте цифру «двісті»,
То собі уявіть хоч раз,
Що на цьому клятому місці
Міг би бути будь-хто із вас.
Ви за докір мені пробачте,
Вибір кожен хай зробить сам…
Про загиблих бійців подбайте:
Всіх назвіть їх по іменах!
3. 04. 2019 рік
Картинка з інтернету
Двести
Автор Виктор Залевський
Оригинал
Я по сводке прошел как цифра.
Одна двойка и два нуля.
Отрекитесь от кода шифра
И поймите, что это — Я.
Тот, кто вечером был в наряде,
Отсылал СМС домой,
И не знал, что летит в снаряде,
Тот осколок, который мой.
Не хочу быть строкою в сводке,
Не хочу безымянным быть.
Не затем умер я, чтоб водки,
Кто-то вечером мог попить.
Не затем, подставляя тело,
На войне не кривил душой.
Той, которая жить хотела,
А не цифрою стать скупой.
Мы не цифры с двумя нулями.
Не в отчетностях номера.
Мы обычными были парнями
И живыми еще вчера.
Когда слышите цифру двести,
То представьте хотя-бы раз,
Что на этом проклятом месте,
Мог бы быть и любой из вас.
За укор уж меня простите.
Каждый делает выбор сам…
Если память погибших чтите –
То зовите по именам.
Автор Віктор Залевський