Таємне стає все відомим.
Завжди з чим ховатися є;
Від страху хапають судоми,
Що правда життя зіпсує.
У школі колись, як годиться,
За те, що уроку не вчив,
Вліпили мені одиницю;
Аж зник в мене смак до харчів.
Щоденника на перевірку
Коли я додому припхав,
Оцінку змінив на четвірку,
Й батьки наловилися гав.
Настав час змінитися віхам,
Сплинули-бо довгі роки,
Й про це розповів я зі сміхом,
Й сміялись зі мною батьки.
Отож, страх міняє на радість
Правдивість, що вчасно сплива. (всплывает)
Не слід за секрети триматись,
Хай чесні є дії й слова,
Але поспішати не варто
Відкрити чарівний сезам.
Усі стіймо мужньо на варті,
Й - відбутись найкращим часам!