Иосиф Бродский. Предпоследний этаж. Рус. Бел

Максим Троянович
Предпоследний этаж
раньше чувствует тьму,
чем окрестный пейзаж;
я тебя обниму
и закутаю в плащ,
потому что в окне
дождь — заведомый плач
по тебе и по мне.
Нам пора уходить.
Рассекает стекло
серебристая нить.
Навсегда истекло
наше время давно.
Переменим режим.
Дальше жить суждено
по брегетам чужим.

Перадапошні паверх

Перадапошні паверх
усіх цямней усёж яму,
чым навакольны пейза, павер;
я цябе абніму
і захутаю ў плашч,
таму што ў акне
дождж - свядомы. як плач
па табе і па мне.
Ужо сыходзіць намітка.
Рассякаючы шкло
серабрыстая нітка.
Назаўжды, бы сіло
наш час даўно.
Зменім рэжым.
Далей жыць, піць віно
па брегетам чужым.

     Перевод на белорусский язык Максима Троянович