По мотиву стихотворения Олександра Мачула "Пробач (Прости)"
Страница автора http://stihi.ru/avtor/richterrr
Если можно назвать переводом, то он вольный, да и ритм другой (много недосказанного в оригинале)
*
В день первый весенний последней Весны,
С которой встречаюсь я наедине,
Опять вспоминаю, что было во сне,
Но оды слагаю не той женщине.
Прости, что тебя много лет я не знал,
Что поздно по жизни судьбою сплелись,
Хотел одолеть реку жизни, но вплавь,
О юности вспомнил, дороги сошлись.
Прости, что не тот я уже, не сбылось,
Не быть и тому, что так очень хотел,
Нет нужных решений, мне жаль, не нашлось,
Цветами не смог выстлать путь и постель.
В день первое марта, с приходом весны,
Я, глаз не сомкнувши, лежал до утра…
Смотреть тяжело в одиночестве сны,
Пусть лучшей весенняя станет пора.
---
Оригинал
http://www.stihi.ru/2020/03/01/4117
ПРОБАЧ
У перший день останньої весни,
яку я зустрічаю наодинці,
переглядаю знову власні сни
і оду не своїй співаю жінці.
Пробач мені, що я тебе не знав,
що пізно наші долі перетнулись,
коли ріку життя долав уплав
і ненароком зазирнув у юність…
Пробач мені що щось не відбулось
й відбутися ніколи вже не зможе.
За всі колись, комусь, чомусь, чогось…
Що квітами твоє не вислав ложе!
У перший день чергової весни
не зміг очей зімкнути до світання…
Втомився я один дивитись сни,
хай буде ця весна така – остання!
01.03.2020