Оригинал стихотворения
Лины Костенко (Лiна Костенко)
"В дні, прожиті печально і просто..."
***
В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь: – Люблю.
Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе…
І не мріяла вже про тебе,
щоби цим це образить тебе.
А буває – спинюсь на місці,
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з не відомих нікому країв…
Є для серця така покута –
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було.
***
Сергей Петриков
Перевод стихотворения Лины Костенко
"В дні, прожиті печально і просто..."
В дни, прож'итые грустно и просто,
было всё как нетронутый снег.
Темнооким чудесним гостем
я ждала тебя в счастья век.
Закружился - пришёл ты не скоро.
Дни в тоски находились краю.
И в недобру' для серца пору
я сказала кому-то: "Люблю".
Кто-то поднял меня до неба,
я вдыхала его синеву
не мечтала уже в снах бреда,
о тебе - нам не смять траву!
И, бывает: стою на месте,
простираю руки без слов -
неба жду всё чудесной вести
с никому неизвестных краёв...
Есть такая для сердца отрада -
позабыть поскорее зло,
а не то, чему были б так рады,
чего в жизни не про-и-зо-шло.
Адрес фото с facebook-страницы Валентины Шевченко открывается при редактировании