Задыхаюсь то и дело.
Паутину сплёл паук.
Не иначе – в кучу пепла
Счастье выпало из рук.
Нет на лёгкие надежды.
Жабры тоже не спасут.
То ль безбожные невежды
Мы, то ль спорна Божья суть.
Рядом с планами – руины,
Рядом с верою – беда.
Одиночка-Украина
Мельтешит туда-сюда.
Ветер спит. Мелеет море.
А в Европу путь лежит.
Говорит наш Бог, что вскоре
Хорошо мы будем жить.
Перевод с украинского
Анатолій Мироненко
Попіл
Дихати все важче й важче.
Павутиння зшив павук…
В купу попелу, неначе,
Щастя вислизнуло з рук.
Вже легені неспроможні…
Зябра теж навряд спасуть…
Чи то ми такі безбожні,
Чи богів сумнівна суть?
Поряд з мріями – руїна,
Поруч з вірою – біда…
Одиначка-Україна
На арелі все гойда…
Вітер спить, дощі хтось випив.
У Європу поїзд мчить…
Але каже бог наш, ніби,
Згодом краще буде – ждіть.