***
Ллється пісня водограєм
З гір, долин у гай рясний -
То вже птахи відлітають,
Шлють нам свій привіт
гучний.
І той спів на крилах зможе
Людям радість дарувать
Й зрозуміти допоможе,
Що птахи нам говорять.
Спів лунає з вітром в полі -
Там пташиний збір гуде
І на вільному просторі
Сушить пір’ячко руде.
Осінь, вже пора збиратись
Та летіть за небокрай,
Там країнами пишатись,
Пам’ятати рідний гай.
Бо вони тут народились
І змахнули тут крилом,
В цьому краї пригодились...
Повернутися б гуртом...
Будемо їх всіх чекати
До оселі в кожен двір
Та й до себе пригортати,
І писати про них твір.
Ой ви, птахи – ¬пташенятка,
Ми ж пишаємось красою.
Ну, а ви, як солов’ятка,
Спів даруєте з весною.
А як прийде ваш відліт,
Захвилюється природа,
Листопадом почне літ
І покаже свою вроду.
А для вас, о славні птиці,
Вже почався довгий шлях:
Від оселі та криниці
Вам вже світить кожний дах.
Переліт хай буде легким
Та й щасливим водночас,
Не високим та коротким,
І співучим кожен раз.
19.11.2011