Хвилює все у створенні вірша –
від задуму до крапок остаточних,
коли лиш перше слово бачиш точно,
та рветься до останнього душа...
Отак буває з жінкою у мить
знайомства: лиш впізнало серце вроду,
лиш мріє прокидатися природа,
а ґудзик-крапка вже в думках дрижить...