Автор: Олександр МАЧУЛА, Украина
Страница автора: http://www.stihi.ru/avtor/richterrr
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА.
Я крайнощі краю,
як ріжуть хліб…
/Шон Маклех Патрік/
Кромсаю крайности, как хлеб,
Что в памяти прошедших лет,
Смотрю к тому ж под сотни глыб
Пока не будет образ смыт.
И в тучи вслушиваюсь вновь,
Что ветру шепчут: «Не пугай».
И нежусь в кружеве из снов,
Так много их, не виден край.
Я слышу музыку ветров,
Мелодиям пещер сродни.
Печет в груди, хотя здоров.
Твой острый взгляд, когда одни.
Твой образ мысленно пишу,
Приятен мне он, словно шёлк.
Воспоминания ношу,
Но, продырявлен мой мешок…
Смотрю я в зеркало веков,
Где вечный холод и туман,
Где за завесою шелков
По сути призрачный обман.
---
Оригинал
Олександр Мачула. На шовку спогадiв
http://www.stihi.ru/2019/12/14/3109 – на странице автора
Я крайнощі краю,
як ріжуть хліб…
/Шон Маклех Патрік/
Я краю крайнощі як хліб
зі спогадів мого життя,
перевертаю сотні глиб
у пам’яті до забуття.
Я хмари слухаю сумні,
що вітру шепчуть – «зачекай».
І ніжусь в плетиві зі снів,
що розтяглись за небокрай…
Я чую музику вітрів,
що дують в сопілки печер.
Пече у грудях із-під брів
твій погляд. Крає як мечем!
Твій образ подумки пишу
на шовку спогадів своїх.
У серці згадки ті ношу,
складаю у дірявий міх…
Дивлюсь у дзеркало віків,
де вічний холод і туман,
де за завісою шовків
видніє сутність… із оман.
14.12.2019