Чув, як плаче коханка, що втратила рідну людину?..
Ми ж не звикли до думки, що серце існує в коханки?
Всі вважають: коханка – додаток до гри «кава зранку»,
а також – легковажная пристрасть під сміх без зупину.
Та в коханки бувають глибокі задумливі очі.
Та в коханки, трапляється, губи тремтять неслухняно
і зривається голос – в коханки бувають і рани.
Рани в щирій душі, про які говорити не хоче.
А коханка жалілася подрузі, плакала щиро.
Я не слухав навмисне, та я зрозумів чуже горе:
лиш закохана жінка так щиро «коханий» говорить
й додає: «Я не зможу піти... Хай покоїться з миром...».