Оригінал:
Не кажи мені нічого
Про оте, чого нема
На вибоїстих дорогах
Між блукальцями двома.
Не жури серця минулим
І майбутнім не втішай,
Бо гіркотного сьорбнули
Вже обоє через край.
Ми, осліплі від печалі
Та понурі від вагань, –
Поодинці заблукали
У тенетах пам’ятань.
Не кажи мені нічого
Про уламки наших душ
І єднати їх спрожогу
Припини спішить чимдуж.
Сталось те, що мало бути
Між блукальцями двома –
І минуле не вернути,
І майбутнього нема...
19.03.19р
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Промолчи же, ради Бога,
Нашу долю не виня.
Только хляби на дорогах
Меж бродягами двумя…
Сердце прошлым не печаля,
Будущим не утешай:
Горечи с тобой хлестали
Оба, видно, через край…
От сомнений бы отсрочку,
Из-под гнёта бы зимы…
Заблудились в одиночку
В памяти тенётах мы…
И не говори, конечно,
Об обломках наших душ.
Их соединять поспешно
Прекрати под громкий туш.
Вышло непоколебимо
Меж бродягами двумя:
Прошлое невозвратимо,
Да и в будущем лишь тьма…