Серце

Бондаренко Михаил
Серце

Змітає вітер гіркі сльози,
Упав додолу жовтий місяць,
І за вікном застигла постать,
Ти хочеш вийти і покинуть
Мене у розпачі, печалі.
І знов зірвуться слова,
Без тебе жити не зумію,
І приховаєш вбите серце,
Потужні і тяжкі удари.
І на коліна я впаду,
Тебе тримаючи за руки,
І дивний холод не мине
До смерті буде мене мучить.