Я тобою, як цв т, надихаюсь

Александр Шкуропат
Я ще не бачив тебе наживо
І ти не знаєш,що може статись,
Колись далеко були,й можливо,
Нам все ж судилося закохатись

І я з уявою,наче друзі,
На щастя,можу собі уявити,
«Лиш вдвох,ми босі,роса у лузі,
Твій сміх - найкраща причина жити»

І я тобою,як цвіт,надихаюсь,
Але не можу тобою надихатись,
Завжди я певен,та зараз вагаюсь,
Чи ти не проти зі мною піти кудись?

Пройти весь світ,побачити море,
Нові обличчя і сотні імен,
Кохати так,щоб забути про горе,
І разом,у тиші,пізнати наш дзен

Знайомити рідних,носити кутю,
Зіграти помпезне весілля,
І всі твої сукні тепер от-кутюр,
А в замку пройде новосілля

Подумаєш «дивний» чи може «фанатик»,
Та ні,я звичайний юнак,
Я просто подати хотів тобі натяк,
Сподобалась,власне,ось так

Жовтень 2019