***
Як мені рідний край не любити,
не співати яскравих пісень?..
Так життя можна враз загубити
в свої роки дорослі, рясні.
Гей, ви гори... Ліси, полонини,
річок бистра з весни течія,
білі хати, дахи з соломини,
обіймаю усяко вас я...
Дайте з річки гірської напитись
кристалевій водиці зрання,
щоб, як було раніш, закохатись
поки вЕсна зі мною, красна.
Літом тут соловей заспіває,
аж до сліз знов мене доведе,
вітерець, як сопілка, заграє,
до душі, серця враз припаде.
Як, скажіть, мені це не любити,
неосяжний для зір небосвіт,
як без цеї краси вік прожити,
хто напише віршами мій звіт.
березень 2020