Дитинства мить хотіла б повернути,
Щоб в твої очі, мамо, знов питально заглянути.
Твої долоні лАскаві торкнути,
Ніжний поцілунок на волоссі знов відчути.
Щоб дзвінко й весело від радості сміятись,
В траву упасти, з землею обійнятись.
У світ за очі бігти й повертатись,
Ніщо й нікого не лякатись, не боятись.