А вам відомо, що таке «терпіння»,
Для найрідніших … в вас його багато?
Чи здатні в скруті на святе прозріння?
Адже що хочеш з нами може статись!
Коли нарешті все закінчиться, я знову,
До себе запрошу усю родину,
По бутикАх скуплю усі обнови,
До пОдруги злітаю на гостину.
Коли ж усе закінчиться, питаю?
У себе.. більш нема кого спитати,
Щось дивне діється у світі, відчуваю…
Отож не має сенсу планувати.
А за вікном весна якась предивна,
Ледь потепліло і буяють первоцвіти,
Не клубах зелень соковита дивно,
Шепоче щось про весну та про літо.
Та не втішає… хтось змінив всі коди.
Біда одна для людства на планеті.
То виявляється ми не царі природи?
Та ми вразливіші, ніж муха у тенетах!
Моя планета захотіла відпочити.
Немає в неї більш до нас терпіння,
Ми скільки горя встигли натворити,
Тих хто залишиться врятує лиш ПРОЗРІННЯ.