Рецензия на «Зустрiч» (Татьяна Ян-Чернышева)
Так, виною старому шаблону
середньовічної поведінки
Наш застарілий менталітет
руйнівної сили сліпих
вчинків.
Нажаль. А ми вважали,
що однією ногою
в Європі.
Виходить, що ми
своїми руками
нищимо
важливі кроки.
От уже ж ці сліпі очі
й глухі вуха!
Проте - руки в боки
І на всі скоки
біжимо руйнувати спокій
Заляканим людям, а собі
додаємо тривоги.
Мрак. Жах. Темрява ночі,
Аж поки Господь
не відкриє нам очі.
Лишень тоді
ми світло побачимо
І спокійніше
реагувати станемо.
Ви праві.
Крапку поставили.
Лише не одну,
а три...
Почекаємо.
Сторінки життя
погортаємо...
Острахи душ
розсіються,
Коли розум в серцях
посіється
І зійде над тривогами
марними,
Бо в Бога всі люди
є гарними.
24.02.2020